Сторінка заступника директора
НАСТУПНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВА
В РОБОТІ ДВОХ ПЕРШИХ ЛАНОК ОСВІТИ
Перехід початкової школи на новий зміст і структуру роботи необхідно забезпечити нерозривним зв'язком між дошкільної та початкової освітою. Для досягнення високих освітніх рівнів важливим є створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання.
Пошуки оптимальних шляхів привели до створення нового типу навчального закладу-об'єднання дошкільного закладу і школи, так звані освітньо- виховні об'єднання, тобто НВК.
Аналіз передового педагогічного досвіду свідчить, що об'єднання дошкільного закладу зі школою дозволяє:
- Ефективніше здійснювати процес соціалізації та адаптації дошкільників до
нових умов навчання;
- Використовувати навально-матеріальну базу обох закладів.
Наступність — це дидактичний принцип забезпечення передумов до шкільного навчання. Інакше кажучи, наступність виступає загальнопедагогічним методом забезпечення готовності дитини до навчання в школі без будь-яких негативних наслідків для її психіки. Наступність - це врахування того рівня розвитку дитини, яким вона прийшла до школи, опора на нього. Це забезпечує органічне, природне продовження розвитку, навчання та виховання, започаткованих в дошкільному періоді життя дитини. Наступність розглядають, як закономірність психічно-фізичного розвитку, як умову реалізації безперервної освіти, як принцип навчання і виховання.
Готуючи свою доповідь, перечитавши літературу по наступності двох перших ланок, я згадала, як розглядають ці проблеми на практичному рівні видатні педагоги, зокрема це Сухомлинський, Амонашвілі, В.В. Давидов та ін.. Хочу звернути вашу увагу на такі важливі аспекти:
- Дошкільна освіта не повинна бачити свою основну мету тільки в підготовці малюків до школи. Сьогодні акцент на те, щоб дитина вміла жити і навчатися в колективі.
- За висновками вчених дитина-дошкільник повинна до межі прожити своє дитинство, досхочу награтися, намалюватися, наслухатися казок, навидумувати небилиць, без цього вона не перетвориться на дорослого. Людині дуже важливо «відбутися» дитиною, інакше вона неминуче «Зависне» десь на межі дитинства і дорослості.
- Дошкільний вік передбачає організацію навчання в рамках характерних для дошкільника видах діяльності - гри, конструювання, мовної, зображувальної, музичної, театралізованої, рухової, спілкування. Видатний вчений В.В.Давидов наголошував, що ігнорування гри та інших видів вільної діяльності, надання переваги заняттю, як основній формі організації педагогічного процесу, тим більше настирливо впроваджуваний предметний підхід перекреслює самоцінність дошкільного дитинства.
Тому варто створити такі центри діяльності:
- Маленької господині (кухня, набір для прасування, стіл, сервірування)
- Образотворчої діяльності (фарби, олівці, папір)
- Природознавства (зимовий сад, вазони, живі тваринки)
- Ігровий: ігри з кубиками, «Лего», машинками, ляльками та ін.
- Бібліотечний куточок
та інші куточки для ігор дітей.
Отже, педагогам слід пам'ятати, що формування саме психологічної, а не спеціальної готовності до систематичного навчання є той місток, що поєднує дошкільну освіту і початкову школу і є основним змістом наступності їхньої роботи.
Ще я хочу звернути увагу, це те, що велика увага при навчанні дітей 6-річного віку повинна звертатись на гру, як провідну в дошкільному віці
В.О.Сухомлинський розмірковував про те, з яким трепетним хвилюванням переступають діти поріг школи в перші дні свого навчання, як довірливо дивляться в очі вчителя. Чому ж часто буває, що через кілька місяців, а то й тижнів згасає вогник, чому для деяких дітей навчання стає мукою. Причин для цього можна назвати багато. Одна з них стосується гри.
Гра - провідний вид діяльності дитини-дошкільника. Оскільки межа між старшим дошкільникам віком і молодшим шкільним не дуже значна, то ми з впевненістю можемо сказати, що гра в шкільному віці повинна займати вагоме місце особливо в зв'язку з переходом до навчання з 6-річного віку.
Вже в першому класі основним видом діяльності стає навчання. Навчання має приносити дитині таку саму радість, яку їй приносить гра; воно на перших порах повинно проходити в ігровій формі або на фоні гри. Вчителям варто усвідомити роль гри в процесі засвоєння дітьми знань і створення для цього відповідні умови. Саме цьому мають учитися педагоги-початківці у вихователів-дошкільників. Їм потрібно усвідомити, що крім дидактичних і рухливих ігор, на перервах мають бути поширеними ігри-забави, драматизації, будівельно-конструктивні, сюжетно-рольові.
Вчителям варто вивчити ігрові можливості та інтереси дітей; дізнатись, які ігри діти знають, які вміють організовувати самостійно. Цьому може допомогти звичайна розмова з вихователем та самими дітьми. Така співпраця взаємодія мають бути постійними.
Допомогти перенести досвід з дошкільного навчального закладу в школу має вихователь. А отримувати і підтримувати досвід самостійної гри має вчитель, а це створить передумови для кращого входження маленьких учнів у повноцінну навчальну діяльність.
- Засвоєння правил поведінки
Серед причин неуспішності і недисциплінованості молодших школярів слід відмітити такі, які прямо пов’язані з нестачею вольової регуляції поведінки, з невмінням заставити себе виконати вказівку дорослого, з нездатністю довести розпочату справу до кінця. Вчителі, здійснюючи наступність у навчанні і вихованні між дошкільним закладом і школою, спираються не тільки на знання, а й на маральне уявлення з якими учень прийшов в 1 клас. Отже, основа наступності в тому, що сформовані навички культури поведінки дитини в дошкільному віці стають тим фундаментом на який спирається учитель у початкових класах.
Результати певних досліджень заставляють замислитись над проблемою ефективності спільної роботи дитячого садка та школи з питань виховання культури поведінки під час навчання. Першокласники не завжди вміють підготувати своє робоче місце, на уроках довго зосереджуються, відволікаються, часто перепитують. Підсумовуючи спостереження можна зробити висновки, що вихователі часто дають готові правила поведінки і не роз’яснюютьїх суть, не підводять до розуміння їх виконання.
На основі вищесказаного визначається перелік навичок поведінки, які повинні бути сформовані у дітей на момент вступу до школи:
- обов'язково бути присутнім на занятті;
- уважно слухати вихователя і з першого разу виконувати всі його вказівки;
- піднімати руку, якщо хочеш запитати чи відповісти;
- всі завдання виконувати до кінця;
- починати і закінчувати завдання разом з усіма дітьми;
- бути уважним до свого товариша, не заважати йому;
- не підказувати;
- працювати самостійно;
- ділитися з товаришем;
- продуктивно сприймати зауваження;
- не ображатися;
- всі навчальні приладдя тримати в порядку.
Тому вихователям старших груп слід продумати методи та форми роботи, спланувати систему заходів для засвоєння дітьми перерахованих правил.
Доцільно протягом року організувати екскурсію в школу. Бажано зустрітися з майбутньою учителькою, яка б розповіла дітям про школу, посадила б їх за парти, розповіла про те, як треба вести себе на уроці.
Формування поведінки - довгий і складний процес, який вимагає цілої системи методів.
Вступаючи в 1 клас, дитина усвідомлює важливість і потрібність своїх нових обов'язків, справ, сприймає нові шкільні вимоги з бажанням і готовністю їх виконати. Вчитель займає в цей період особливе місце, його слово, вимоги - закон для дітей. Якщо вони не виконують ті чи інші вимоги, то як правило тільки тому, що не вміють керувати своєю поведінкою.
Отже саме в дошкільному віці цьому питанню слід приділяти особливу увагу. Успіх роботи буде залежати від єдності зусиль дошкільного закладу і школи. Своєчасне засвоєння дошкільниками норм поведінки є однією з умов їх успішного навчання в школі.
5 Велику увагу при підготовці дитини до школи слід звернути на роботу з розвитку мовлення. Особливого значення набуває володіння чистою і правильною звуковимовою, граматичною правильністю мови, умінням послідовно, логічно і зв'язко висловлюватися, переказувати, будувати розповіді.
У 1 класі багато уваги приділено питанню розвитку фонематичного слуху. Учні повинні вміти розпізнавати звуки у словах, різні варіанти звуків (фонеми, голосні і приголосні, м’які ітверді) правильно вимовляти слова і звуки, писати букви і слова, читати рукописний і друкований текст. Але БКДО не визначає завдання ознайомлення дітей з буквами і навчання читати, а вимагає лише досконального розвитку фонематичного звукового аналізу слів. А це слід починати з ІІ молодшої групи. (Звук з-з—пісенька комара)
Нині, коли особливу актуальність набуває проблема наступності та реалізація завдань обов'язкової освіти в дошкільній ланці, здійснюючи наступність між
дошкільним закладом і початковою школою, необхідно передбачити:
- На дошкільному етапі - збереження самоцінності даного вікового періоду,
пізнавальний і особистісний розвиток дитини, її готовність до взаємодії з
навколишнім світом, розвиток провідної діяльності (гри), як
фундаментального новоутворення дошкільного періоду.
- На початковому етапі - опору на наявний рівень досягнень дошкільного
дитинства, індивідуальну роботу у випадках інтенсивного розвитку,
спеціальну допомогу з корекції несформованих у дошкільному дитинстві
якостей, розвиток провідної діяльності (навчання) як фундаментального новоутворення молодшого шкільного віку.
- Названі параметри освітнього-виховної роботи можуть бути реалізовані через модель співпраці обох ланок:
- робота з педагогами;
- робота з дитячими колективами;
- робота з батьками.
У нашому закладі використовуються наступні форми роботи:
- Взаємне відвідування вихователями і вчителями відкритих занять/уроків .
- Підготовка і проведення спільних семінарів-практикумів, конференцій, консультацій, педагогічних рад (наприклад, у жовтні відбувся спільний семінар-практикум «Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти в рамках впровадження концепції «Нова українська школа», де педагоги в «загальному колі» обговорювали питання наступності, обмінювалися думками «НУШ і дитячий садок: що об'єднує цих два заклади освіти?», складали модель випускника дошкільного закладу та ін. ).
- Взаємний обмін педагогічним досвідом щодо практичних питань.
- Анкетування батьків майбутніх першокласників.
- Консультативна допомога психолога щодо закономірностей розвитку дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.
- Дні відкритих дверей.
- Попереднє знайомство педагогів початкової школи зі своїми майбутніми учнями та їх батьками.
- Спільні з педагогами-початківцями батьківські збори в старшій групі.
Висновок: Закладу дошкільної освіти і школі постійно дбати про послідовність, поступовість навчання й виховання, і не лише заміну старого новим, а й збереження здобутків попереднього етапу життя дитини. Тільки за умови забезпечення тісних контактів між дошкільним закладом та школою повністю залежить успіх вирішення проблеми підготовки дитини до школи.
